Skip to main content

وَاٰتِ ذَا الْقُرْبٰى حَقَّهٗ وَالْمِسْكِيْنَ وَابْنَ السَّبِيْلِ وَلَا تُبَذِّرْ تَبْذِيْرًا   ( الإسراء: ٢٦ )

And give
وَءَاتِ
И давай
the relatives
ذَا
обладателю
the relatives
ٱلْقُرْبَىٰ
родства
his right
حَقَّهُۥ
его право,
and the needy
وَٱلْمِسْكِينَ
и бедняку,
and the wayfarer
وَٱبْنَ
и сыну
and the wayfarer
ٱلسَّبِيلِ
пути,
and (do) not
وَلَا
и не
spend
تُبَذِّرْ
растрачивай
wastefully
تَبْذِيرًا
тратой (безрассудно), –

Wa 'Āti Dhā Al-Qurbaá Ĥaqqahu Wa Al-Miskīna Wa Abna As-Sabīli Wa Lā Tubadhdhir Tabdhīrāan. (al-ʾIsrāʾ 17:26)

Кулиев (Elmir Kuliev):

Отдавай должное родственнику, бедняку и путнику, но не расточай чрезмерно.

English Sahih:

And give the relative his right, and [also] the poor and the traveler, and do not spend wastefully. ([17] Al-Isra : 26)

1 Abu Adel

И давай (о, верующий) (своему) родственнику его право [поддерживай с ним родственную связь, давай милостыню,...], и (также давай из средств закята и добровольной милостыни) бедняку, и путнику (у которого закончились средства для продолжения пути) и не растрачивай безрассудно [не расходуй свои средства не в делах повиновения Аллаху и не будь расточительным], –